Жінка, яка змінила парадигму створення світу

Аналізуючи хронологію розвитку науки ми можемо побачити, що безліч історичних жіночих постатей стикалось з тим, що результати їхньої праці, їхні наукові надбання не знаходили підтримки від наукової спільноти через те, що винахідниці були жінками, а значить і (начебто) нічого путнього не могли зробити для науки...

Про такі життєві історії написано багато книг та знято багато фільмів. Адже незважаючи на визнання чи невизнання наукових кіл, ці жінки залишили свій внесок в розвиток різних сфер та галузей. Сьогодні хочу поговорити про жінку, яка в свій час не просто зробила відкриття, а навіть змінила уявлення про створення світу...

Книга Трейсі Шевальє "Дивовижні створіння" хоча і має обкладинку типову для жіночого роману та аннотацію, яка зовсім не дає розуміння про що саме буде книга, проте привернула мою увагу тим, що написана автором відомого роману "Дівчина з перловою сережкою", який було дуже талановито екранізовано. Очікувань від прочитання не було майже ніяких, бо інформації, як такої не було. Проте почавши читати - не могла відірватись.

Ця книга - романтизована біографія Мері Еннінг, британської колекціонерки скам'янілостей та палеонтолога-любителя. Жінка стала всесвітньо відомою за низку відкриттів, переважно в галузі морської фауни юрського періоду, які вона зробила завдяки знахідкам скам'янілостей в околицях Лайм-Реджіс (графство Дорсет, Британія), де вона жила.

Її роботи сприяли кардинальним змінам, що відбулися на початку XIX століття в наукових уявленнях про доісторичне життя та історію Землі. Відкриття Мері Еннінг включали перший правильно ідентифікований скелет іхтіозавра, знайдений нею з братом Джозефом, коли їй було всього дванадцять років, перші два скелети плезіозавра, перший знайдений за межами Німеччини скелет птерозавра, а також деякі невідомі до того часу викопні риби.

Мері Еннінг стала відомою у геологічних колах Англії, Європи та Америки, з нею консультувалися щодо анатомії та пошуків скам'янілостей. Однак, через те, що була жінкою, вона не мала права стати членом Лондонського Геологічного товариства й не завжди отримувала відповідну нагороду за свої відкриття.

Її часто звинувачували у фальсифікації знайдених скелетів через те, що знайдені рештки не відповідали парадигмі створення світу, яка панувала на той час. Виникали складні питання "Якщо Бог створив цих істот, а потім дозволив їм загинути, чи означає це що вони були недосконалі, чи означає це, що Бог може помилятися?".   

Науковому товариству було легше піддати сумніву автентичність знайдених Еннінг решток, ніж піддавати сумніву існуючу на той час парадигму створення світу.

Знахідки Мері знаходились в музеях та привітних колекціях без вказування її імені, бо вона була жінкою та не була членом Географічного товариства. Всі експонати були підписані іменами колекціонерів, які викупали їх у Мері, використовуючи її тяжку працю. Жінці лишалось тішитись думкою, що праця її життя не марна, а знайдені нею залишки невідомих до того істот змінили хід науки.

Лише в 2010 році Королівське товариство зарахувало Еннінг до числа десяти британських жінок, які найбільше вплинули на історію розвитку науки...

Такі історії не залишають байдужими. Треба знати та пам'ятати тих особистостей, які присвятили життя тому, щоб знайти істину, навіть якщо науковий світ не був в цьому зацікавлений.