понеділок, 23 березня 2020 р.

Механізми психологічного захисту, або мене тривожить ситуація з коронавірусом




Іноді реальність виявляється настільки нестерпною для психіки людини, що для того, аби вижити та продовжити діяльність, в неї запускаються ті чи інші механізми психологічного захисту.
Кожна людина схильна до  певних захисних реакцій  - несвідомих проявів, які зменшують занепокоєння, що виникає з неприйнятних або потенційно шкідливих подразників.
Це як певний запобіжник. Щоб система не «згоріла» запускається та чи інша захисна реакція, яка дозволяє людині пережити травмуючу для неї ситуацію. Вид захисної реакції залежить від контакту людини із зовнішнім світом та від рівня розвитку її Его-процесу (свідомості).
Давайте трохи розберемось, які можуть бути види захисних реакцій у людей при єдиній об’єктивній реальності:
МЕНЕ ТРИВОЖИТЬ СИТУАЦІЯ З КОРОНАВІРУСОМ.
           За основу даного аналізу я взяла класифікацію механізмів психологічного захисту за матеріалами Дж. Вейланта, який виокремлює вісімнадцять захисних механізмів, що залежать від рівня розвитку Его, а також приклади думок та висловлювань, які можна почути з періоду початку пандемії від різних типів людей.
Психотичні механізми захисту першого рівня:
1) Ілюзорна проекція проявляється у відвертих хибних уявленнях про зовнішню реальність, часто у вигляді небезпеки, яка чатує ззовні. Такий захист дозволяє людині позбутись важких переживань шляхом перенесення відповідальності за власні неприємні  почуття на інших людей.
В нашому випадку умовивід: «Це все світова змова. Китай/Америка/масони винайшли біологічну зброю. Ми всі помремо»
2) Заперечення зовнішньої реальності  проявляється в спростуванні реального стану речей шляхом створення вигаданого образу навколишнього світу активно використовуючи фантазію та заміщення реальних подій та осіб.
Умовивід: «Коронавірусу не існує. Це все глобальний експеримент над людством. Нас дурять з якоюсь певною метою»

3) Викривлення реальності проявляється в значній трансформації зовнішнього світу з метою прилаштування до особистих потреб та інтересів. Позбавлення від неприємних переживань відбувається шляхом їх заміщення  протилежними відчуттями.
«Обставини примушують мене сидіти дома та нічого не робити. Хіба можна бути продуктивним в такій ситуації? Тут мені діти заважають, інтернет не ловить, чоловік/дружина не підтримує»

Незрілі (інфантильні) захисні механізми другого рівня:
4) Проекція почуттів – приписування іншим власних неусвідомлених почуттів, які дають про себе знати у вигляді упереджень, уявних підозр, а також надмірній пильності.
«Всі тепер ненавидять цих китайців»;

 «Лукашенко ось сказав тим, хто поїхав за кордон там і залишатись, бо вони заразу нам принесуть»
5) Шизоїдне фантазування – тенденція використовувати фантазії для занурення у свій власний світ з метою вирішення конфлікту або задоволення потреби. За допомогою фантазії людина змінює образ зовнішньої реальності до такої міри, що важка ситуація відступає на задній план або зникає з поля зору.
«При СРСР було краще, там подолали епідемію чорної віспи за кілька днів»;

«Треба передивитись «Службовий роман»/ «Анжеліку – маркізу янголів» тощо
6) Іпохондрія або іпохондрична самопроекція присвоєння собі негараздів на основі неперевірених фактів. Людина вважає причинами уявної хвороби  будь-які непевні ознаки.   
«В мене болить голова та щось я спітнів. А чоловік в маршрутці сьогодні вранці кашлянув на мене. Це точно коронавірус! Смерть неминуча, а ніхто не розуміє моїх страждань»
 7) Пасивно-агресивна поведінка агресія щодо інших, яка проявляється непрямим чином в пасивній формі або направлена проти самого себе з метою уникання конкурентоздатної ролі. Навмисне зволікання, тяганина, провокаційна поведінка з метою привернення уваги.
«Я не можу ходити в масці – я в ній задихаюсь»;

«Я потім помию руки»
 8) Компульсивна поведінка – прояв неусвідомлених імпульсів у вигляді нав’язливих автоматичних моторних та вербальних реакцій з метою звільнення від  напруги, тривоги та депресії. 
«Так, треба ще раз вимити руки. Мило теж брудне»;

«Вранці підлогу помила, треба ще раз ввечері. Кругом віруси»;

 «Все буде добре, все буде добре, все буде добре»

Невротичні захисти третього рівня:
9) Інтелектуалізація – спосіб уходу від того, що реально існує шляхом раціонального обґрунтування значимості неіснуючого. Гіпертрофована увага до малозначущих деталей з метою відмови від сприйняття в цілому. Вона включає декілька захисних механізмів, які виникають разом. Сюди відносять: самоізоляцію, використання ритуалів, створення для себе заборон, нав’язливі думки та віра в магічне мислення.
«Треба їсти цибулю та часник – вони вбивають всі віруси»;
 «Послухаю медитацію на зміцнення імунітету»;

«Я захищений від вірусів бо п’ю заряжену на здоров’я  воду»
10) Репресія або витіснення накладання заборони на усвідомлення природи актуальних відчуттів.  Супроводжується специфічною символічною поведінкою, яка свідчить, що пригнічений факт насправді не забутий, а лише витіснений.
«Тут роботи стільки, а вони зі своєю дурнею все повідміняли»
11) Зміщення почуттів, або перенесення – переадресація  почуттів з того, що тривожить на відносно безпечний об’єкт.
«Я так переживаю, що через карантин не зможу вчасно здати звіт»;

«В мене закінчились аромасвічки, а магазин зачинений, це нестерпно»
12) Награна поведінка – вираз назовні почуттів, які діаметрально протилежні тим, що відчуваються, але сприймаються як недоречні або ганебні.
«Ой, люба сусідко/колего/подруго, ти щось кашляєш! Я так за тебе хвилююсь! Бувай здоровенька!»
13) Розототожнення, або невротичне заперечення  захист спрямований на зміну внутрішнього світу та полягає у тимчасовій, проте достатньо серйозній трансформації самоідентифікації з метою уникання емоційного дистресу. Може включати гіпертрофовану активність, істеричні прояви, браваду, безвідповідальне ставлення до чогось, спалахи безпідставного відчуття зверхності.
«Було б чого боятись. В мене і кір був, і вітрянка, і нічого»;

«Ніщо не змусить мене сидіти вдома в чотирьох стінах»


Зрілі захисні механізми четвертого рівня:

14) Альтруїзм – отримання опосередкованого, але інстинктивного і конструктивного задоволення в результаті надання послуг іншим.

«Запишу вебінар для учнів/ проведу онлайн-консультацію/ надам координаційні або волонтерські послуги»; 

«Коли піду в аптеку куплю ліки й для сусідки, вона зараз до міста не добереться»

15) Гумор – відверте висловлення ідей та почуттів без заподіяння дискомфорту; зняття напруги без вчинення неприємного впливу на інших.

«Коронавирус, корона, уходи с нашего района» (читати співаючи);

«Якщо зачиняться всі салони краси, то світ побачить дещо страшніше ніж коронавірус»

16) Придушення усвідомлення імпульсу – свідоме або напівсвідоме рішення відкласти на деякий час роздуми про виникнення внутрішнього конфлікту. Полягає в пошуку сприятливого моменту для реагування  та повного усвідомлення дискомфорту, що виник.

«Сьогодні ситуація складається таким чином, буду діяти відповідно»;

 «Буду дотримуватись рекомендацій карантинного режиму та робити все, що залежить особисто від мене»

17) Антиципація, або передчуття гіршого – передчасна тривога, яка включає тенденцію розглядати посилення дискомфортного стану та хвилювання з приводу можливих неприємностей майбутнього. 

«Треба завчасно купити собі ліки та продукти на випадок надзвичайного стану»;

«Треба подумати як можна перевестись на дистанційну роботу, якщо підприємство не буде працювати»
18) Сублімація, або заміщення – прояв почуттів через різноманітні ігри, творчість, спортивні заняття. Сублімація є частковим задоволенням інстинктивних потреб.
«Раз знаходжусь в самоізоляції – буде час розібрати речі в шафі та помити вікна»;

 «Нарешті доробимо з сином модель кораблика»;
«О, подивимось фільм всією родиною!»

         Щоб адекватно та конструктивно пережити складну ситуацію, взаємодіяти з навколишнім світом, розуміти самого себе зараз дуже важливо  проаналізувати: а що саме роблю/думаю в цій ситуації я? які механізми захисту використовую? Чи вистачає мені особистих ресурсів для подолання ситуації?
Спеціалісти зазначають, що корекція механізмів психологічного захисту залежить від  рівня на якому знаходиться стан свідомості людини: психотичному, інфантильному, невротичному чи зрілому. Це може бути як адекватне використання механізмів при зрілому рівні так  і рекомендації щодо отримання психологічної консультації для інших рівнів.
Завжди пам’ятаємо про те, що об’єктивна реальність одна – реагуємо ми на неї по різному.
Всім психічного та фізичного здоров’я!