Проєкція, або чому ми бачимо саме те, що бачимо?

Як часто буває, що в розмові з людиною, обговорюючи певну ситуацію або подію ви починаєте з нею сперечатись доказуючи один одному, що все було не так, все було по іншому. Або робите певні висновки про неї, мотиви її вчинків та намірів. А потім виявляється, що такого і близько не було. То чому ми бачимо саме те, що бачимо?..

     Психологія визначає психіку людини як суб’єктивне відображення об’єктивної реальності. Це означає, що реальність одна для всіх. Просто бачимо ми її по різному. В розуміння цього поняття «суб’єктивної реальності» входить наш минулий досвід, певні установки, непрожиті емоції, стосунки, які ми не можемо відпустити та ще багато іншого.

Все, що відбувалось в житті людини, весь її досвід з пережитим, прочитаним, побаченим та почутим нікуди не дівається. Все це  зберігається глибоко всередині нас. Проте часом буває так, що все це не тільки зберігається але і активно впливає на усвідомлення реальності та стосунки з іншими в теперішньому часі  запускаючи механізм проєкції.
Проєкція – психологічний феномен, який впливає на формування картини світу особистості, на сприймання нею навколишнього середовища, а отже

змінюється і поведінка  людини. 
Це психологічний процес, в результаті якого внутрішнє помилково сприймається як таке, що відбувається  ззовні. Людина приписує іншим власні думки, почуття, мотиви, якості характеру при цьому часто навіть не усвідомлюючи їх в собі.

Проєкція – це коли тобі страшно  і здається, що весь світ навколо тебе несе загрозу. Коли тобі самотньо і ввижається, що всі люди навколо байдужі та жорстокі…

В психології часто використовується механізм проєкції для діагностики та подальшої консультативної роботи з клієнтом. Проєктивні тести – спеціально розроблені процедури психодіагностичного дослідження особистості, які спрямовані на виявлення прихованих  потреб, труднощів, внутрішніх та зовнішніх конфліктів, характеру стосунків з іншими людьми, ставлення до минулого та майбутнього.

Проте для такого інструменту роботи є одна головна вимога: невизначеність стимульного матеріалу за формою або змістом. Тобто картинка або завдання не мають містити однозначних відповідей для трактувань клієнта.

Для того, щоб продемонструвати на прикладі особливості механізму проєкції в роботі з клієнтом –  я обрала картинку, яка не несла в собі жодного підтексту. Це була тінь певних предметів на підлозі. Чому в дослідженні використовувалось саме зображення тіні?

В психології термін «Тінь» вперше ввів Карл Густав Юнг для позначення автономної частини нашої особистості, яку ми пригнічуємо та заперечуємо  в реальному житті

 До того ж сказати однозначно, що є на зображенні було неможливо через повну невизначеність форм. А це і є головною умовою дослідження механізму проєкції.

Була запропонована наступна інструкція «Напишіть, що ви бачите на зображенні. Умови такі: писати чесно та довго не думати». Далі з кожним опитаним була проведена консультативна робота за допомогою уточнюючих запитань та виявлення актуального для них емоційного стану і потреб (див. Таблицю):

Приклад	Коментарі клієнтів	Актуальний стан та потреби
«Хлопець чекає дівчину»	Вони будуть щасливі. Тільки страх, що її покинуть нікуди не зникне	Страх самотності, невпевненість, потреба в підтримці, прагнення близьких стосунків
«Самотня рослина»	Вона одна	Відчуття самотності
«Закохана пара»	Дві людини обіймаються. Їм добре	Стан переживання романтичних почуттів та близькості
«Людина стоїть на вершині»	Людина дивиться в майбутнє. Обіймає якусь дівчину, дружину, можливо доньку. Позаду неї ще люди (напевно відома людина), які підтримують її. А вона їх кудись веде	Прагнення визнання, бажання бути лідером. Потреба в підтримці та близькості.
«Людина, яка захищає свою дитину»	Захищає від страху, від бандитів або солдатів	Відсутність підтримки з боку матері. Самотність. Вразливість.
«Батько з сином»	Дивиться в поле. До цього моменту він сам працював. Потім підуть додому, де їх чекає мама та смачна вечеря.	Важливість родинного затишку. Сім’я – як можливість відпочити та набратись сил.
«Вагітну жінку, що дивиться вдалечінь»	На когось чекає. Приглядається.	Бажання реалізуватись у ролі дружини та матері. Пошук надійного партнера для близьких стосунків
«Людина-краб»	Людина з клешнями б’ється з мухоловкою. Б’ється за корону	Конкуренція у важливій сфері життя
«Смерть з косою»	Вона заходить до людини. Це дитина. Та, піднявши руки, кричить.	Роздуми про місію людини на землі та сенс життя
«Самогубство»	Людина намагається застрелитись через те, що стоїть на колючій траві. Інша людина намагається її зупинити. Вона стоїть на гладкій траві та не розуміє, чому першій людині так погано	Відчуття самотності. Роздуми про те, що інші люди не розуміють тієї ситуації в якій опинився та знецінюють переживання
«Людина дивиться вдаль»	Навколо більше нікого немає. Людина побачила ще когось і намагається розгледіти	Відсутність підтримки з боку батька. Внутрішня самотність
«Людина обіймає дитину»	Людина однією рукою обіймає дитину, а іншою видивляється щось здалеку. Захищає дитину. Хто завгодно може вкрасти або забрати її	Страх за життя та благополуччя власної дитини
«Людина та чудовисько»	Людина стоїть та держить якусь незрозумілу істоту. Вона заважає існуванню людини. Стоїть на її шляху. З’явилось з під землі.	Відчуття внутрішньої перешкоди, яка уповільнює власний розвиток
«Людина та чортик»	Людина хоче уникнути спілкування з чортиком. Він його тягне вниз та відволікає. Хоче позбутись його і тому дивиться вперед. Мені сумно.	Ситуація вибору. Залишатись в стосунках з людиною чи ні. Бажання уникнути ситуації вибору та сподівання, що все вирішиться саме собою.
«Людина, що дивиться вдаль»	Вона бачить успіх та довге щасливе життя	Оптимізм. Готовність діяти

Загалом у клієнтів вдалось виділити наступні загальні мотиви:

-         стосунки в родині

-         стосунки в парі

-         самотність

-       конкуренція та самоствердження
-       екзістенційні мотиви

 Але, навіть при схожому описі зображення при подальшій консультативній роботі проступає велика різниця у відповідях клієнтів.

 Для кожної людини зображення носить унікальний та неповторний контент. Ця унікальна символіка може бути використана у подальшій консультативній чи терапевтичній роботі з психологом. Або дати непоганий матеріал для власних роздумів.

А що бачите ви вдивляючись у тіні?